«Кожна людина неповторна»

Підготувала: Харенко М.І.

Програмовий зміст: вчити дітей розрізняти своїх однолітків за особ­ливостями їхнього зовнішнього вигляду, поведінки, звичок, зіставляти особисті предмети з віком дитини. Збагачувати словник словами, що позначають вік людини: немовля, той хто відвідує дитячий садок, - дошкільник, школу - школяр. Розвивати уміння бути уважними до інших людей, спостереж­ливість. Виховувати потребу в спілкуванні з однолітками.

Обладнання :  слоник (передягнений дорослий); картинки із зображенням немовляти, дошкільника, школяра; картки із зображенням предметів їх діяльності (пляшечка з молоком, підгузки (памперси), брязкальця, возик, м’яч, машинка, кубики, лялька, лінійка, портфель, пенал, книжка).

Хід заняття

Вихователь: Діти, хтось стукає в двері. Цікаво, хто до нас прийшов? {Відчиняє двері, з’являється  слон).

Слон  Доброго дня, діти! Як вас багато! У вас, напевно, в садочку дуже весело та цікаво! Я також хочу ходити в дитячий садок у вашу групу і гратися разом з вами в цікаві ігри! Приймете мене до себе в групу? А зараз давайте познайомимось. Мене звати Джамбо. А вас?

Вихователь: Для того щоб ти, Джамбо, познайомився з усіма, пограй з нами у гру

«Снігова куля». Діти, станьте шви­денько в коло. (Перша дитина, наприклад, зліва від вихова­теля, називає своє ім’я. Наступна дитина повторює його, потім називає своє ім’я. І так по колу. Вправа закінчується, коли перший учасник назве імена дітей усієї групи).

Джамбо: Ой, скільки різних облич і гарних імен! Ні, я так відразу вас усіх не запам’ятаю! Добре було б, якби ми всі були однакові: у всіх були однакові імена, обличчя, одяг, голоси, колір і довжина волосся. Я б з легкістю вас усіх запам’ятав!

Вихователь: Але у нас в садочку всі діти різні, несхожі між собою, і ми не хочемо, щоб усі були схожі між собою, як дві краплі води.

 А чому, діти? Розкажіть Джамбо, що було б, якби ви всі були однаковими.

Джамбо: Добре, ви мене переконали, що бути всім одна­ковими - нецікаво й незручно. Я спробую вас запам’ятати, а ви мені в цьому допоможете, воднораз перевірите, чи добре ви знаєте один одного.

Вихователь: Діти, станьте так, щоб я вас добре бачила, а ти, Джамбо, ставай поряд зі мною. Ми пограємо у гру

 «Служ­ба розшуку дітей»

Хтось з вас чув, як по радіо, телебаченню оголошують про те, що зникла дитина? Щоб полегшити по­шук, зниклу дитину потрібно якомога детальніше описати: у що вона одягнена, особливості зовнішнього вигляду, що вона полюбляє.

 Наприклад: Увага! Увага! Загубилася дівчинка! Вона одягнута у червону спідничку і білу кофтинку, на ногах - червоні босоніжки; любить цукерки, її улюблену ляльку звати Даринка.

Або: Заблукав хлопчик! Одягнутий у синій спортивний костюм, на ногах  кросівки; любить кашу, швидше за всіх її з’їдає; любить будувати гаражі

 (Діти називають імена дівчинки та хлопчика).

Джамбо: Які ви всі молодці! Жодного разу не помилилися!

Вихователь:

 Тепер, Джамбо, ти зрозумів, як добре, коли у всіх все різне: й одяг, і зачіска, й імена?)Життя навколо стає набагато цікавішим .

Пальчикова гра «Зима»

Мета:

-розвивати дрібну моторику рук

      Раз, два, три, чотири, п’ять, (Почергово загинаємо пальчики.)

Ми у двір пішли гулять.

Бабу снігову ліпили, (Імітуємо ліплення куль зі снігу.)

Крихти для пташок лишили, («Кришимо хліб» усіма пальчиками.)

З гірки весело каталися, (Проводимо долонею правої руки по долоні лівої руки і навпаки.)

Ну а ще в снігу качалися. (Кладемо руки на стіл то вгору, то вниз долонькою.)

Засніжені всі додому прийшли, (Обтрушуємо долоньки.)

Супу поїли і спати лягли. (Імітуємо рух ложкою, ніби їмо, складаємо руки долоня до долоні біля вуха, ніби спимо.)

Джамбо, а ти знаєш, що діти бувають різні за віком і їм потрібні різні іграшки та предмети. Давай подивимося.

Вихователь: У нашому кошику багато різних картинок, подивіться. На цій картинці зображено немовля — дитину, яка народилася зовсім недавно.

А ось це - дитина, яка ходить у дитячий садок, вона старша за немовля. Як називають таку дитину? (Дошкільник, дошколярик).

А хто це? (Школяр). Правильно, це дитина, яка вже ходить до школи, її назива­ють школяр або учень. У мене є ще менші картки, на яких зображені різні іграшки та предмети.

Зараз ми з вами пограємо в гру

 «Що кому потрібно». Ви свою картку повинні покласти біля картини із зображенням дітей і пояснити, чому ви зробили такий вибір. Джамбо буде спостерігати за вами,

(Діти виконують завдання, обгрунтовуючи свій вибір).

 Бачиш, Джамбо, як діти впоралися з грою! Усі молодці!

Джамбо:Я сьогодні дізнався багато нового і цікавого. Знаю, що люди різні за віком, відрізняються зовнішнім: виглядом. Цікаво, можна впізнавати людину за голосом?

Вихователь: Зараз ми це перевіримо. Пограємо в гру

 «Упіз­най, хто тебе покликав».

Вихователь: Бачиш, Джамбо, нам цікаво гратися і навча­тися разом, тому що ми всі різні і неповторні.

Узагальнення. Ми всі такі різні, неповторні та несхожі один на одного.

Ми цікаві своєю неповторністю і несхожістю на інших.

«МОЄ ІМ’Я» 

ПІДГОТУВАЛА: МАДАЙ  УЛЯНА ВАЛЕРІЇВНА

Програмовий зміст:

Формувати у дітей знання про те, що кожна дитина має право на життя та ім'я. Учити дітей утворювати ім'я за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів. Активізувати у мові дітей ніжні та лагідні слова. Закріплювати вміння називати своє ім'я. Розвивати   почуття   індивідуальності,   власної   значущості, самоповаги. Продовжувати розвивати уяву, увагу, креативне мислення. Виховувати почуття любові, шанобливе, ціннісне ставлення до себе, до свого імені.

Обладнання: чарівна скринька, дзеркальце; м’яке сердечко; пазли зі смайликами, Художник з пензликом та олівцем.

Хід заняття

 Привітання:  Доброго ранку сонце привітне!

                       Доброго ранку, небо блакитне!

                       Доброго ранку, всім навкруги!

                       Доброго ранку, вам малюки!

Діти, сьогодні я запрошую вас помандрувати в чудову, незвичайну і загадкову країну імен.

А поїдемо ми в країну імен потягом з іменем. Зараз кожен з вас буде перетворюватися у вагончик з іменем ( кожен називає ім'я і стає вагончиком потягу).

- Ось ми і приїхали в Країну імен. (Діти сідають на стільчики).

За ширмою з'являється лялька-художник.

 - Добрий день, малята. Ви в Країні імен, а я - художник, і зі мною як завжди мій чарівний пензлик і олівець.  А ще я маю чарівну скриньку, подивимося, що в ній? Д/гра  «Чарівна скринька»

Вихователь. Подивіться яка  скринька чудова, гарна, яскрава – справді чарівна. А якщо в неї заглянути, то можна когось побачити. Там, хтось живе, він єдиний у всьому світі, тільки він посміхається так, тільки у нього такі гарні вушка; такий симпатичний носик; такі рум’яні щічки. Він ні на кого не схожий, неповторний. Там знаходиться найцінніший скарб нашої планети. Хочете дізнатися хто там?

Але ж ви не розкривайте таємницю, поки всі діти не заглянуть в скриньку!

Кого ж ви там побачили?

Відповіді: дітей, малят, самих себе.

На землі сталося диво - народилася дитина. Якою вона буде ще невідомо, але одне вже можна сказати - ця дитина носитиме те ім'я, яке їй дадуть батьки. Кожне ім'я - це любов і надія, які вкладають у нього батьки і воно залишається на все життя.

    А зараз малята , давайте відгадаємо загадку! Ви уважно слухайте, та розгадуйте!

Як маленьке немовля

У світ двері відчиня.

То дарують йому слово

Слово це - його ім'я.

Підростає немовлятко.

Чи дівчатко, чи хлоп'я

Разом з ним іде це слово,

Слово це його ім'я.

Кожен дружить із цим словом

Протягом всього життя.

Здогадались, що за слово?

Слово це - наше ім'я.

  Я вас запрошую малята пограти у гру.

Гра «Як тебе звати?» (діти стають колом, кожний передає «сердечко» й називає того, хто стоїть поруч пестливим іменем).

- Малята, а хто вам дав ім'я?

Вихователь:

- Так, вас назвали батьки, а чи ви знаєте, що означає ваше ім'я? (відповіді дітей) Я вам зараз розповім, а ви запам’ятовуйте!

Ростислав–від старославянского «зростаюча слава».

 Злата -від славянского «золото».

 Віктория –від латинского «перемога»

Каріна-від латинского «вперед дивляча».

Анатолий-від грецького «східний».

Іван –від давньоєврейского — милость божья, дар Бога.

Художник:

- Ви дуже багато розказували про імена, і я хочу пограти з вами в цікаву гру «Імена», де перевірю, які ви уважні і як добре ви вмієте слухати. Коли я буду називати жіноче ім'я, ви плескаєте в долоні, коли чоловіче ім'я - ви тупаєте ніжками, а коли слово буде не ім'ям - ви сидіть тихенько.

Тетянка, Дмитро, Квітка,  Сашко, Іринка

Вихователь:

І дорослий, і дитина, і пташина, і тварина,

 І метелик, і жучок, і маленький будячок.  

Всі, хто є на білім світі мають право бути, жити!

Кожна рослина, кожна тварина і дитина має право на своє ім'я.

А зараз всі станемо і перетворимося на квіточки.

Психогімнастика « Ми маленькі квіточки»

Наші гарні квіточки

 Розпустили пелюстки.

Вітерець ледь-ледь літає,

 Пелюсточки гойдає.

 Наші гарні квіточки.

 Закривають пелюстки.

Тихо засипають.

 Голівкою хитають.

Художник:

-        Малята, ви так дружно грали, гарно поводилися в країні імен, ви веселі і розумні діти. Вам сподобалось у Країні імен? Який у вас настрій: веселий чи сумний?

Вихователь:

- А зараз підійдіть до своїх столів і викладіть обличчя зі своїм настроєм, а художник подивиться, чи всі ви задоволені (діти викладають обличчя з настроєм).

Художник:

Я впевнений, що вам усім сподобалось в Країні імен і настрій у вас веселий і гарний.

Вихователь:

- От і закінчується наша подорож у Країну імен. Про що ви тут дізналися? Так, ви дізналися, що означають ваші імена, які дали вам батьки, ви всі маєте право жити, право носити і пишатися своїм ім'ям, бо воно найкраще, неповторне. Малята, у вас всіх гарні імена, але ж пам'ятайте, що найкраще ім'я можна забруднити поганими вчинками і навпаки, звичайне ім'я можна зробити дорогим, незабутнім для людей. Бережіть чистоту свого імені, прославляйте його хорошими ділами та вчинками і ніколи не забувайте народну мудрість « Не ім'я прикрашає людину, а людина прикрашає ім'я».

А зараз всі діти стають вагончиком з іменем і потягом їдуть у дитячий садок.

ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ В РАМКАХ

МЕТОДИЧНОГО ТИЖНЯ ВЗАЄМОВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ

“ПОДОРОЖ ДО КАЗКИ РУКАВИЧКА»

 Підготувала вихователь ясельної групи: Мадай У.В.          

 Морозець, морозець, 
Не щіпай нам щічки,
Теплі валянки у нас,
Шубки, рукавички.
Діти, так, ми ж з вами потрапили до казки «Рукавичка»
Вихователь підходить до рукавички в якій вставлені частини тіла звірів.
Вихователь: Діти, щось тут незрозуміло, які звірі мешкають у
рукавичці!Давайте разом з вами відгадаємо їх.
Дидактична гра: « Відгадай за частинами тіла»
Мета: Вчитись розпізнавати звірів за частинами тіла, розвивати мовлення,
зорову увагу.
Вгадавши одну тварину, діти одразу складають її  з пазлів. І так поки не
розгадають  всіх звірів з рукавички.
Дидактична гра:  «Склади із частин ціле»
Мета: Закріпити навички складання пазлів, розвивати моторику рук,пальців.
Звуконаслідування диких тварин.
Вихователь: Молодці дітки, впорались із завданнями. А тепер послухайте,  що
 нам кажуть наші звірі.
Творча гра « Про що говорили звірі»

Мишка шепче мишенятку; мій маленький,
 Жабка каже жабенятку; мій прудкенький,                                                 
Заєць каже зайченяті; мій хвостатий,
Лис говорить лисеняті; рудуватий,
Вовк говорить вовченяті; мій сіренький,
А ведмідь гукає ведмежаті; мій товстенький.
Як почув кабан оці розмови звірів,ні зайчиську,а ні мишці не повірив.
Вихователь: Малята, а до кого зверталися звірі? ( Відповіді дітей).
А чому вони так зверталися до своїх діток? ( Відповіді дітей).
Так , вони говорили з любов’ю, казали їм ласкаві, приємні слова.
Вихователь дістає із-за ялинки  іграшкового діда.
Вихователь: Ось і дідусь з’явився. Він хоче забрати свою рукавичку, бо
йому холодно без неї.
  Вихователь звертається до діда.
Ми тобі дідусю, віддамо рукавичку  тільки якщо ти пограєш з нами в гру, і
наздоженеш  свою рукавичку.
Рухлива гра: «Передай рукавичку далі»
Мета: Вчити дітей швидко передавати рукавичку  один одному.
Вихователь: Малята, дідусь забрав свою рукавичку і наші звірі дуже
засмутились. А давайте подаруємо нашим лісовим звірям  по рукавичці, вони
дуже зрадіють. А для того щоб наш подарунок був гарнішим , ми прикрасимо
наші рукавички гарними візерунками.
Малювання «Прикрась рукавичку»
Вихователь: Дітки вам сподобалась наша подорож по казці?
А по якій казці ми подорожували?
Які звірі живуть у рукавичці?
Що ми з вами малювали?
Наша подорож була дуже цікава, але вже час повертатись до дитячого
садочку. Ми з вами ще неодмінно повернемось до казочки.
До зустрічі!