НАШЕ КРЕДО

У дитинства чарівне обличчя –

Скільки мрій, сподівань і питань,

І яке б не минало сторіччя

Все по-старому, це без вагань.

Скільки б наша Земля не вертілася,

Як би стрімко не бігло життя,

В день, коли маля народилося,

Стає з сенсом все наше буття.

В ньому скільки проблем і питань,

І невпевненості , і вагань.

Та завжди є хороший порадник,

Це любов – наймудріший наставник.

Це вона вимагає терпіння,

І від неї той сміх із слізьми,

Так нам хочеться всім розуміння

Тут і зараз, а не можливо коли…

То ж, узявши на руки дитя,

Зрозумій це тепер, а не потім,

У минуле нема вороття,

Лиш в майбутнє летить стрімко потяг.

Ти не просто поряд тепер:

Ти – учитель, актор і письменник,

Також медик, художник, сапер,

Тренер, вчений та будівельник.

То ж веди ти дитину у «Світ»

І формуй її світобачення,

В простір – «Я» поринай та у внутрішній світ,

Статус кожного має тут значення.

У просторі і часі змалюй все життя,

Авторитет маля навчи здобути –

Тут допоможе соціалізація

І вміння спілкуватись, як нормальні люди.

То ж гарно поясни обов’язки й права,

Статеву приналежність, децентрацію,

Щоб від конфліктів не боліла голова,

Доносити слід вміло інформацію.

В своїх емоціях навчи як розібратись,

Контролювати поведінку власну,

З товаришами в ігри чесно гратись,

Прийти на допомогу вчасно.

Повагу та добро в серцях посій

І матимеш ти вдячність від батьків.

Так спланувати й відтворить зумій,

Щоб вогник пізнання завжди горів.

І з вірою в святе своє призначення

Даруй любов і радість кожен день,

У вихованні все це має значення,

Бо випускаєш ти дитя у світ людей.